Загальна інформація

Новий персонаж та вільний сталкер, мародер-постачальник. Збирає та перепродає спорядження загиблих сталкерів вже не перший рік в Зоні.

Опис

Помор — прагматичний і холоднокровний сталкер, який знайшов свою нішу в одному з найнебезпечніших місць Зони. Він не гребує заробляти на смерті інших, вважаючи це звичайним ремеслом: багато хто приходить без підготовки і залишається тут, а я збираю те, що їм вже не знадобиться. Він добре знає територію Макового поля, орієнтується за власною мапою і вивчив усі особливості аномального впливу цієї місцевості (сонливість, галюцинації). Його головний діловий партнер — торговець Лахмітник на «Ростку».

Роль у сюжеті

Помор виступає ключовим персонажем у другорядному квесті «Макове поле». Коли Скіф наближається до аномального поля, Помор виходить на зв'язок і запрошує до себе. Він розповідає про небезпеку «пелюсток» маку та важливість енергетиків для виживання. Може продати координати потрібного погреба або дати завдання на збір зброї та набоїв з трупів на полі в обмін на інформацію. Після того, як Скіф знаходить сімейну ікону для Мітяя, Помор намагається переконати головного героя зрадити замовника, пропонуючи в обмін унікальну гвинтівку AR416. Скіф може віддати ікону за гвинтівку, а потім вбити Помора, та забрати ікону назад, щоб повернути її Мітяю.

Висновок

Помор — втілення суворої моралі Зони, де «кожен сам за себе». Він не є прямим ворогом, але його цинічне ставлення до загиблих та готовність перекупити квестовий предмет роблять його неоднозначною постаттю. Його доля повністю залежить від вибору гравця: співпраця, обмін чи вбивство задля отримання ключа від його кімнати з КПК.

Цікаві деталі

📌 Володіє модифікованою гвинтівкою AR416, яку називає «особливим стволом», підігнаним під власника. 📌 У його будинку за зачиненими дверима зберігається КПК з координатами схованки, де лежить ТОЗ-34. 📌 З переписки стає відомо, що через нашестя тушканів попит на патрони у його замовника зріс удвічі. 📌 Його самовпевненість базується на наявності власної детальної мапи місцевості, яка дозволяє йому не «заснути» там, де гинуть інші.