Загальна характеристика

Новий персонаж та проповідник Моноліту. Бродяга взяв його під своє крило в «Полудень», але Фауст не розділяє переконань групи. Він хоче повернутися до Моноліту, оскільки це було єдине джерело виконання для збентежених "монолітівців". Незважаючи та заперечувавши Бродязі, Фауст твердо вірить, що одного разу справжнє світло Моноліту побачать усі в Зоні.

Опис

Фауст — унікальний продукт проєкту «Контролер», розроблений у лабораторії Х-5 під Агропромом. «С-Свідомість» розглядала його як майбутнього генерала армій монолітівців, однак сам Фауст від самого початку сприймав «С-Свідомість» як демонів, що заглушують голос істинного Бога. Після розстрілу Стрільцем науковців і зникнення голосу Моноліту Фауст втратив сенс існування. Сліпого та психічно дезорієнтованого Фауста підібрав Бродяга й привів у «Полудень». Попри фізичну сліпоту, Фауст сприймає реальність у псі-спектрі та володіє повним набором здібностей контролера. Тривалий час він приховував це, не бажаючи викликати підозру.

Роль у сюжеті

Фауст постає як один із ключових антагоністів або принаймні впливових «сірих» гравців у сюжеті. Поступово вирішує повернути поклик «Моноліту», щоб примусити інших знову його почути та відродити фракцію фанатиків. Він швидко еволюціонував із замкненого фанатика на харизматичного проповідника й лідера. Він веде складну подвійну гру. Діалог із професором Германом показує, що Фауст використовує вченого для отримання доступу до бази даних «Моноліту», але при цьому не збирається бути маріонеткою. Він перехоплює ініціативу, використовує Шустрого та двох монолітівців, щоб вбити вчених з експедиції професора Негоди та викрасти сканер у Скіфа на Старому мосту, і врешті-решт ставить ультиматум самому Герману.

Фауст: Ти збирався озвучити свої умови, вчений. Професор Герман: Я памʼятаю, що збирався! Через твоє прохання в мене тут купа проблем, яких так легко не позбутися. Наступного разу, коли я подзвоню, твої люди мають швидко забрати одну річ у сталкера. Якщо вдасться - отримаєш віддалений доступ до бази даних «Моноліту». І памʼятай, Фаусте, що вибору в тебе немає. Бо ніхто не буде з тобою працювати і тим паче не матиме справ з тим, що ти шукаєш. Фауст: Я пам'ятаю. Усе буде зроблено. Професор Герман: Фауст, прийом. Сталкер прямує до Старого мосту. Відправляй людей, негайно! Фауст: Ми готові. Професор Герман: Він не має вижити, ти зрозумів? Заберіть у нього сканер і не світіться. Я тут дупою своєю ризикую. Фауст: Сканер у нас. Відкривай доступ, учений. Професор Герман: Нарешті! Ось-ось запрацює. Так, тепер тягніть сканер до точки, я переналаштую... Фауст: Про це ми не домовлялися. Якщо тобі потрібен сканер, можеш забрати його на старій базі «Чистого неба». Професор Герман: Якого біса? Думаєш, найрозумніший?! Фауст: Памʼятай, Германе, що вибору в тебе немає.

Він ініціював операцію із використанням сердечника сканера, доставленого до НДІЧАЗ, та під час експерименту перезаписав Сигнал Моноліту на себе. У подальшому ініціював перепрограмування «Дуги» з метою багаторазового посилення поклику. Під час здійснення заходів зі знищення відродженого «Моноліту» та нейтралізації Сигналу із «Дуги», Фауст був ліквідований. Втім, враховуючи його аномальні псі-здібності, є причини підозрювати, що ліквідація Фауста могла бути лише ілюзією. Фауст довів можливість автономного перехоплення та перезапису псі-сигналів рівня Моноліту, що створює прецедент критичної загрози. Його приклад демонструє, що навіть одиничний суб’єкт здатний ініціювати масову псі-радикалізацію, зірвати контроль над аномальною інфраструктурою та використати ресурси НДІЧАЗ проти самого Інституту.

Вилучено із КПК монолітівця Монолітівець: Після відродження «Моноліту» я прокинувся серед руїн Сховища, з гулом у голові, що був солодшим за тишу. Моноліт знову говорив. Не словами — наказом, впевненістю, правильністю кожного кроку. І разом із покликом повернулося те, чого не було роками, — спогади. Я згадав Прип’ять. Порожні проспекти, розбиті вікна будинків. І його — Фауста. Він уже тоді мав особливий погляд — погляд не сліпця, а командира. Він ішов попереду, завжди знав, де засідка, де пастка, де аномалія. Ми йому довіряли без питань. Якщо Фауст казав «стояти», то ми стояли. Якщо казав «йдемо» — ішли, навіть у саме пекло. Бо його голос був відлунням голосу Моноліту. Поклик Моноліта все розставив на місця. Фауст був моїм командиром тоді, залишається й тепер. Він поведе нас, своїх дітей, до справжньої волі Моноліту, до того, що дійсно треба Зоні й справжньому Богу.

Висновок

Фанатичний лідер нового покоління, який поєднує в собі релігійний екстаз колишнього Моноліту з прагматизмом досвідченого польового командира. Він не просто вірить у вищі сили Зони, а активно використовує наукові досягнення (сканери, бази даних) та сталкерів для досягнення своєї мети. Його постать символізує небезпечне відродження старих ідей Моноліту в нових умовах НДІЧАЗа. Він є небезпечним противником не лише через свою силу, а й через здатність перегравати вчених та інших гравців у їхніх власних іграх.

Цікаві деталі

📌 Фауст має специфічне почуття іронії. Коли Герман каже йому: «Пам’ятай, Фаусте, що вибору в тебе немає», Фауст пізніше повертає цю саму фразу вченому, коли заманює його на Болота: «Пам’ятай, Германе, що вибору в тебе немає». 📌 Дуже добре забезпечений. Він підкупив Шустрого артефактами та «вартівськими» стволами, включаючи Гаус-гармату. 📌 Його люди та він сам сповідують ідеологію «гри у сліпоту». Шустрий називає це «тупою відмазкою» та «лайном». 📌 У Фауста складні стосунки з Бродягою. Він вважає Бродягу «пастирем, що заткнувся», і стверджує, що виведе своїх братів із темряви, де вони перебували 10 років. 📌 Шустрий, який працював на нього, каже: «Я і сам уже мало що розумію... те, що Фауст робить на Чистому небі — це як могилу розкопувати братську». 📌 У "правильному" фіналі гри розкривається, що Доктор Кайманов і Фауст — це одне й те саме обличчя. У заключній сцені Доктор Кайманов, який рубає дрова, раптово перетворюється на Фауста, що підтверджує їх тотожність, яка розкриває багато теорій щодо зв'язків Фауста і Доктора Кайманова.